Словник синонімів української мови. 2014.
крикливий — а, е. 1) Який багато й часто кричить; схильний часто кричати; галасливий (у 1 знач.). 2) Який доходить до крику (про голос, розмову тощо); пронизливий, верескливий. 3) Схильний до сварок; сварливий, лайливий. 4) перен. Який впадає у вічі,… … Український тлумачний словник
крикливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
верлатий — а, е, заст. Крикливий … Український тлумачний словник
галайкуватий — а, е, діал. Крикливий, балакучий … Український тлумачний словник
горластий — а, е, розм. Який має гучний голос. || Який любить голосно поговорити, посперечатися на повний голос; крикливий … Український тлумачний словник
крикливість — вості, ж. Властивість за знач. крикливий … Український тлумачний словник
крикливо — Присл. до крикливий 3), 4) … Український тлумачний словник
крикучий — а, е, рідко. Те саме, що крикливий 1 3) … Український тлумачний словник
лементливий — а, е. Те саме, що крикливий 2) … Український тлумачний словник
ревливий — а, е, діал. 1) Плаксивий. 2) Крикливий, ревучий … Український тлумачний словник
